frietz

Otto W. Schmidt
После поражения военных аэродромов в рашистии многие ватники очень сожалели в чатах, что времени на сбитие дронов системами С-300 просто не было. Времени не хватило, а так разобрались бы.
Глянул в сеть. С-300 стоит до миллиона денег. Дрон - до тысячи.
В тысячу раз меньше.
У них что, С300 - как грязи?
Потом решил, что ватникам просто захотелось патриотического пафоса.
А вышел в итоге вой бессилия.
=====
Игорь Поночевный · ИНТЕЛЛИГЕНТНЫЕ ЛЮДИ
Вызывает Путин к себе Пескова, показывает ему фейсбук:
— Почему я должен это читать?
Тот:
— Виноват.
— Иди, удави эту гадину.
Песков убежал и вызывает Бастрыкина:( Read more... )

Alexandr Kochetkov
Завжди вважав, що жахливий кінець краще безконечного жаху.
Тобто, визначеність навіть у несприятливих обставинах дозволяє мобілізуватися і почати вирішувати проблему. А якщо заплющити очі у невизначеності і здригатися не тільки від кожного вибуху, але й від кожного слова ворога та його поплічників, то поразка гарантована.
Особисто для мене розклад став ясним, коли Д. Трамп, бажаючи натиснути на В. Зеленського, припинив постачання зброї в Україну, натомість на адресу рф від Трампа лунали лише панегірики путіну, «який бажає миру і якого Байден змусив напасти на Україну».
Тоді стало зрозуміло, що при розгляді сценаріїв подальшої війни треба виходити з того, що Трамп (якщо його не приберуть від влади — юридично або фактично) свого часу почне допомагати зброєю росії.
Саме так: не стільки Україні, скільки росії! Це не перебільшення і не наганяння зради, а просте констатування реалій. Бо абсолютно цинічний бізнесмен Трамп розглядає війну, розв’язану росією проти України, виключно як можливості збагатитися і щось отримати. Або Нобелівську премію миру за припинення бойових дій, або грубі гроші за постачання зброї обом сторонам. Звісно, росії — не напряму, а через посередників, і не в закінченому вигляді, а комплектуючими, але це справи не змінює.( Read more... )

Якби американці запитали мене, чому українці обурені «хорошою розмовою» Трампа з Путіним, де вони нібито обговорювали «удари у відповідь» по Україні, моя відповідь була б такою:
Уявіть собі, що президент Зеленський телефонує Усамі бін Ладену, щоби обговорити останні операції США проти Аль-Каїди в Афганістані. У відповідь Бін Ладен каже, що планує нове 11 вересня. А Зеленський киває з розумінням і називає цю розмову «хорошою».
Абсурд? Жах? Обурення?
Ось саме так ми почуваємося, коли чуємо про «хорошу розмову» Трампа з людиною, яка щодня віддає накази обстрілювати українські міста й вбивати цивільних.
Це не дипломатія. Це зневага до жертв. І виправдати це — значить втратити моральний компас
=====
Otto W. Schmidt
Есть у рыжего Донни особое пристрастие к диктаторам. Неровно он к ним дышит. Это мужики, лидеры, сила, не то, что тряпки-либералы.( Read more... )

Andre Yanpolsky
Уверен, что наш нынешний способ потреблять новости и экспертизу - почти исключительно через инфлюенсеров в соцсетях, одна из главных проблем и причина многих бед. Очевидно, что институт так называемой экспертной репутации больше не работает.
Раньше - до соцсетей - было так: например, из под унитаза выползала Юлия Латынина и рассказывала свои теории в разных областях науки и общественной жизни, делала прогнозы и изгалялась над кем-то. Знатоки в соответствующей области ставили на вид, показывая, что ее взгляды ненаучны, а прогнозы не сбываются. Далее они сдобным контральто тети Жени Альбац говорили ей: «вон из профессии» и Латынина уползала обратно, а публика шла читать истинных экспертов.
Теперь все иначе. То есть почти всё, как раньше, но люди продолжают слушать Латынину, поскольку информационный ландшафт больше не делится в их глазах на объективных спецов и профанов, а представляет собой непрерывный спектр источников мнений, каждый из которых иногда в чем-то прав, но всей правды не знает никто. ( Read more... )=====
Алі Татар-заде · 150 років німцеві Томасу Манну.
Він ще в тридцяті роки сказав, що йому неможливо бути німцем і не встидатися цього. Він таврував "хороших немцев", які намагалися запевнити світ, нібито існує Двє Ґєрманії, одна харошая, Ґьоте-Шиллєра, інша нехорошая, гітлера.
А тоді ще й невідомо було чи гітлер програє, бо в тридцяті він тільки й робив що вигравав.
Який контраст з "хорошими рускімі", скажу я вам.

В принципе оно конечно, "положу все до остатка на алтарь борьбы" ну или там "отчизны воимя", это все конечно же прекрасно. Но есть одна проблема. Шоб шо нибудь кинуть на алтарь - это что-то сперва надо иметь. Солдат шоб он воевал героически - должен быть обут, одет и даже накормлен. И кстати - вооружен, и может быть даже обучен. Иначе мало тебе он навоюет несмотря ни на какие жертвы. Чтобы какая-то великая княжна (или хоть купчиха третьей гильдии) ехала в деревню вологодской области грамоте учить детей, ну или докторишка там какой-то их лечить от сифилиса - так это для начала у них УЖЕ должно быть какое-то образование, шоб знать шо они делают. И немножко денех чтобы снять хату и нанять какую-то там Машку в прислуги, а желательно еще и Пантелея до купы. Бо ни та княжна ни даже докторишка (сын поповский) хуй сможет сам лошадь запрячь или даже поганое ведро из хаты вынести. Ну или там курице во дворе голову оттяпать, после чего ее ощипать и зажарить в русской печи. Нету у них таких навыков, по определению. А вот у Машки с Пантелеем - есть.
Приносить жертвы это заебись, и в принципе традиция. Но та традиция была основана на том что им есть чего жертвовать.( Read more... )

А что случилось?
Администрация Волгоградской области якобы в целях обеспечения безопасности запретила проезд грузовиков по дамбе Волжской ГЭС.
=====
Игорь Поночевный
Почему русским людям очень не нравится в Америке. Потому, что тут нет хорошего сервиса, говорят они.
Дело в том, что в Москве очень хороший сервис. Потому, что там большие зарплаты в Кремле, и людям надо как-то отдыхать культурно после рабочего дня. Хочется пойти в ресторан или в публичный дом, и там все должно быть по высшему разряду.
Когда какой-нибудь переселенец из Верхних Говнищ, где работы нет, приезжает в Москву, и работает, пока не обживается, и не становится уже коренным москвичом через пару лет, то ему там все уже нравится, весь московский сервис, который в гораздо лучшую сторону отличается от Верхне-Говнищенского сервиса.
В отношении Америки эти переселенцы из провинции думают, что там должно быть еще лучше, чем в Москве. Примерно в сто раз, ну, или хотя бы в десять.( Read more... )

Опять случился у меня какой то мовный срачик. Не в первый раз в принципе, но тема то оказывается недораскрыта... Как говорил Арестович - пропаганда это страшная сила, и она сводит с ума. И в чем то он тут прав, кому как не ему знать. Вопрос мовосрачей покрыт десятилетиями мрака и истории, и объективно его рассмотреть возможно только лишь избавившись от тех всех наслоений пропаганды, спекуляций, палок и говна. То есть подойдя к вопросу с чистого листа.
Итак, мы имеем несколько тезисов. Тезис первый - мова прекрасна, и тут я в целом согласен, мало кто вообще то с этим спорит. Тезис второй, политика руссификации была традиционно инструментом империализма. Тут тоже в целом нету возражений. Тезис третий, та самая имперская политика подразумевала (в числе прочего) и некоторую маргинализацию мовы, представление ее как некоего артефакта "селюков" не пригодного к полноценному использованию, нишевого инструмента для рассказывания анегдотов и спивания писень тужливих. Было такое? Было. Было ли это единственным там вектором? Не факт. Там нужно разбираться. Это если говорить про тезисы если не бесспорные то как минимум достаточно объективные.
Однако существует и другая группа тезисов. Что дескать поскольку русский езык использовался (и возможно - продолжает) как элемент колонизации и прочего имперского влияния то значит его нужно просто взять и запретить. Что всякий кто его использует есть однозначным агентом врага и подлежит репрессиям. Что тезис мягко говоря спорный.( Read more... )

Andrew Titarenko
Конфлікт Трампа з Маском був очікуваним, і десь у цей час. Але не треба все зводити до персоналій. Кілька місяців тому я вже писав про те, що з огляду на обсяги капіталів, що їх підпирають, насправді Трамп працює президентом в адміністрації Венса, а не Венс є заступником Трампа.
Венс має простежувані звʼязки з т.зв. неформальною групою мільярдерів Paypal Mafia, до якої належить і Маск. Тому цілком можливо, що поточна конфронтація - перший крок цієї групи по підготовці заміни Трампа на Венса через процедуру імпічменту Трампа. Ймовірно за 25-ю поправкою, але загалом вибір вже достатньо широкий.
Це лише припущення на основі відомих фактів.
===
Iryna Monroe
Венс буде наступним президентом США. Не тому що виберуть а тому що Трамп піде з посади до закінчення свого терміну.
Питання, як це вплине на захист і допомогу Україні
---
Alex Melan
Iryna Monroe не буде він ні ким. Трамп не допустить.( Read more... )

Євгенія Закревська
Давно вже спостерігаю священний жах і благоговіння умовного начебто цивілізованого заходу перед чужими диктаторами. Це як секретний розділ на порнхабі порядного бюргера, останній прихисток задротів в світі, в який вони начебто принесли світло і демократію і типу виконували роль дорослих. Але вночі, коли ніхто не бачить, старанно надрочували на гопніка, який відбирав в них в дитинстві гроші і тирив шапки: «Загадачная душа, «Харизматичний сильний лідер», - справжня хтонічна рольова модель для цього «штучного карамельного демократичного світу».
І тут на цю ікону, на рольову модель і непевний обʼєкт бажання посягають, бʼють тряпкой по морді, возять носом по обісцяному… І хто? Туземці, яким вони тільки що подарували бусіки і почали вчити демократіі. Оу мамма-мія… Як сміють ці зусули так чинити з великим і жахливим. Як сміють вони не боятись і нє «трєпєтать в священном ужосє», як сміють посягнути на героя еротичних фантазій провідників демократичних цінностей? І ще й апелювати при цьому до цих цінностей? Відчуваючи ці цінності, на відміну від ісконних в якомусь там поколінні їх носіїв, своєю шкірою і всіма нутрощами. Це ж немислимо. Це руйнує наскрізь лицемірну картину світу і устої. Від кого тепер таємно благоговєть, на кого дрочить? кого боятися?
Вперше я з цим зіткнулась ще в грудні 2013-го року. Коли опинилась на одному з численних круглих столів разом з представниками громадянського суспільства, яких зібрали хтось з посольств, здається німецьке. Типу почути думки громадськості, напрацювати план дій, щось таке.( Read more... )

-----
Конгрессмен Мадлен Дин: «Бананы. Какой тариф на бананы? Кстати, американцы любят бананы. Я люблю бананы».
Министр торговли США Говард Лютник: «Если вы построите в Америке... тарифа не будет».
Конгрессмен Мадлен Дин: «Мы не можем выращивать бананы в Америке»

125 - число журналістів, вбитих цією війною. Не знаю, з якого періоду рахували. Вічне питання, коли почалась війна. Сподіваюсь, що хто-хто, а журналісти чітко знають, коли вона почалась.
Треба привітати, треба визначити мужність журналістів нашого часу. Я дійсно вклоняюсь перед їхньою роботою.
Але ложка дьогтю буде. Щас...
... 2014 рік.
Саме тоді, на початку війни, до донецького аеропорту приїхав російський актор Пореченков. Результатом його поїздки була низка фото та відео, де актор хвацько стріляє з кулемета по українських захисниках ДАПу.
Актор. Що виходив на фронт під званням "Преса"
Саме після цієї виходки ціль "Російський журналіст" мала б стати легітимною. Але не стала. Бо ми чтимо міжнарожне право. Принаймні маємо чтити, коли виходимо на міжнародну сцену.
Так правильно.
... 2021 рік.
Український журналіст і редактор Юрій Бутусов викладає до мережі відео, де він стріляє з міномета в сторону ворогів.
Журналіст.
Український.( Read more... )